Редагувати
Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять

Добре відома всім фраза: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять» тут саме у нагоді. 

Пройшовши навіть центром міста, можна зустріти стихійні смітники,  які ми неодноразово ліквідовували і про них писали, не кажучи вже про віддалені ділянки міста.  Особливо це помітно восени, як люди свідомо засмічують своє власне місто. 

Якщо з побутовими відходами більш-менше розібралися, поставивши сортувальні контейнери для сміття, то з відходами рослинного походження, такими як зрізані гілки, суха трава, бур’яни чи осіннє листя — проблема. Часто можна зустріти гори гілок, запханих у сміттєвий бак, або ж скиданих на купу на тротуарі чи обабіч дороги. 

Ще один популярний метод утилізації такого сміття серед мешканців — паління. Через це наша громада часто-густо потопає у димовій завісі. Щороку рятувальники намагаються достукатися закликами не палити. Цьогоріч мінімальна сума штрафу для пересічних громадян за самовільне випалювання рослинності або її залишків, і, навіть, на власних присадибних ділянках  — три тисячі гривень. Та попри це люди все ж продовжують провокувати пожежі на відкритих територіях. 

Тому звертаємося до полтавців з проханням лишати гілки і листя у спеціально відведених місцях, де встановлені відповідні таблички.